Агрономи «Урожаю»: «Добрі врожаї треба отримувати не лише на родючих чорноземах»
07.08.2018 9:29:25
коротке посилання: http://mistecko.ck.ua/?id599

Пригадується, в школі нам казали, що всі професії почесні. Особливо, хліборобські. Це було саме в ті часи, коли не так багато молодих людей обирали собі професію агронома. Не всі були готові жити в селі чи повністю присвятити себе полям, землям, садкам, теплицям. Професія почесна, але робочий день від зорі до зорі… Вдома до пізнього вечора чекає сім`я, а ти не маєш права затримати строки сівби, повинен доглянути сходи і вчасно зібрати врожай.

Справжній агроном – це той, хто садить дерево у червні при цвіті і воно приживається та через кілька років уже дає плоди. Справжній агроном усе про саджанці знає. Достеменно знає. І взагалі, кажуть, «щось знає»…

Нині висококваліфіковані агрономи дуже затребувані в ТОВ «НВФ "Урожай»: вони і тримають тут на своїх плечах всю урожайність. Загалом непомітна і кропітка, завдяки відомому агрохолдингу Юрія Косюка ця професія набула перспективності та престижу.

Так, до Звенигородської філії ТОВ НВФ «Урожай» входять землі більше десятьох сіл Звенигородського, Тальнівського та Лисянського районів. Філія об’єднує понад 11 тисяч гектарів полів. Тут розподілено обов’язки на шістьох агрономів – від головного Олександра Бондара до дільничних, здебільшого випускників аграрних вузів. Кожен агроном забезпечений службовим транспортом і гідною зарплатою.

Головний агроном Звенигородської філії 43-річний Олександр Бондар каже, що не уявляє себе на іншій роботі.

- Був час, коли мене обрали сільським головою, - пригадує. – Одну каденцію відпрацював і все – з мене було досить! Моє покликання – агрономія, якій віддав 24 роки трудового життя, іншого вже не шукаю. Завдяки «Урожаю» їздив на курси по підвищенню кваліфікації у Сербію, побував на відпочинку в Єгипті, на Кіпрі.

Їдемо з Олександром Васильовичем фотографувати жнива. Після тривалих дощів пшениця ледь не почала проростати в колосках. Два молодих агрономи Роман Руденко та Костянтин Мовчан відбирають колоски на аналіз для місцевої лабораторії для визначення схожості. Учорашні студенти тут працюють, набираються досвіду, професійності. Олександр Бондар не приховує гордості за своїх вихованців, яким передає і вміння, і багаторічний досвід.

- В цьому році наша філія знову отримує добрі врожаї, - каже головний агроном. – Пшениця дала більш як по 8 тонн з гектара, ячмінь 4-5 тонн, горох – 3. Очікуємо від кукурудзи більше 9 тонн з гектара в зерні. Хороша врожайність соняшника. Дощі затримали жнива, але додали врожайності.

На полях, що не встигли обмолотити, працюють комбайни. Вантажівки відвозять зерно. Звична жнивна і така близька картина. Пахне перестиглим колосом і гарячим літом. Дощі відступили і агрономи отримали шанс зібрати врожай.

На запитання, коли найбільше переживає агроном, сподіваємось отримати відповідь: під час жнив.

- Найбільше щороку хвилююся за посівну, - відповів Олександр Бондар. – Вчасно посіяти якісне зерно – це запорука врожайності. Грунти підживлюємо, на третині з них вноситься органіка.

До Звенигородської філії входить і село Шубині Стави, що на Лисянщині. Колись окреме господарство «Шубиноставське» приєднали до Звенигородської філії. З року в рік тут отримували найвищі врожаї. Одні кажуть, це через родючі чорноземи з доброю порцією гумусу. Їх не порівняти, наприклад, із землями Рижанівки. Та більшість схиляється до думки, що добра врожайність у Шубиних Ставах утримувалася завдяки досвідченому агрономові Миколі Марусичу. Миколу Володимировича взагалі вважають в «Урожаї» легендою агрономії. Ніби-то він дійсно «щось знає», відчуває серцем, що і коли сіяти і начебто має такий зошит, де все, що і коли треба робити в полі, записано і прописано на всі роки, минулі і майбутні…

Звісно, ніякого чарівного зошита агроном не має. Є лише професійна майстерність, талант і надзвичайне працелюбство. Сьогодні знаменитий 62-річний агроном Микола Марусич працює головним агрономом філії ТОВ НВФ «Урожай» у с. Чаплинка Лисянського району. Філія відома невисокою рентабельністю та глейовитими грунтами. Однак досвідчений агроном не опустив руки на новій посаді. У цьому році має намір вивести господарство із числа збиткових.

- Добрі врожаї треба отримувати не лише на родючих чорноземах, але й на землях із недостатнім вмістом гумусу, - каже Микола Марусич. – Адже як за кордоном? Там не мають таких чорноземів, як у нас, у них глина та каміння, а врожаї вирощують ще більші.

Доля приносила Марусичеві безліч випробувань. Був головою колгоспу, через тодішніх лжеінвесторів опинився в центрі зайнятості. Після цього погодився працювати зоотехніком на птахофабриці. Справа нова, мусив вивчати на ходу. Згодом повернувся до свого покликання, до агрономії. Взяли на посаду дільничного агронома у с. Босівку, де згодом перевели на посаду головного. А потім вже було «Шубиноставське», де під його керівництвом успішно вирощували небувалі врожаї цілих 10 років.

Торік восени Микола Володимирович сіяв у Шубиних Ставах, а весняну посівну продовжив у Лисянській філії, яка має понад 5 з половиною тисяч гектарів землі. Озимі культури завбачливо підживив органікою та міндобривами. Соняшник і кукурудзу сіяв за своєю власною технологією. В Шубиних Ставах передав досвід 24-річному агрономові Володимиру Лопатієву, який подає великі надії, та головні його досягнення, віриться, ще попереду. У Чаплинці Марусич також знайшов своїх послідовників. Сергія Самбора (на фото) взагалі вважає майбутнім головним агрономом.

- Грунти Лисянської філії – від чорноземів до сірих глейових. Та маємо пшениці – по 8 тонн на круг. Це більше, ніж сьогодні в Шубиних Ставах. Такого, повірте, ніколи ще не було.

Прогнози на врожай у найбільш низьковрожайній філії Микола Марусич робить цілком оптимістичні. Вже на сьогодні вирахували потенційну врожайність кукурудзи, сої, соняшника та інших пізніх зернових. Хоча підходять до цього обережно, щоб не зурочити, як то кажуть, від найменшого.

- Якщо зберемо кукурудзи від 8 тонн з гектара, то філія ввійде в число рентабельних, - каже Микола Володимирович. – Торік тут намолотили кукурудзи тільки 5 тонн з гектара. Соняшника будемо мати не менше 4 тонн на круг, сої візьмемо 3, ярий ячмінь дасть 5 тонн з гектара. Цього цілком достатньо, щоб філія отримала вагомий прибуток.

Попри завдання вивести Лисянську філію в передові, Микола Марусич як головний агроном дбає і про корми для місцевої тваринницької ферми. Цьогоріч під його керівництвом посіяли силосну кукурудзу, яка виросла 3,7 метра заввишки (на її фоні Микола Марусич та дільничний агроном Сергій Самбор).

Секрет успіху Миколи Марусича досить простий: вчасно посіяти і дбати про посіви аж до жнив, усі польові роботи проводити в строк. Згаяти один день чи навіть півдня в агрономії означає втратити частку врожайності.

Миколі Володимировичу приємно згадувати, як завдяки «Урожаю» побував у Єгипті, лікувався мінводами в санаторії… Але найбільш дорогий спомин знаменитого агронома – це вручення йому попереднім директором ТОВ "НВФ "Урожай" Олегом Васецьким у 2012 році ключів від новенького службового авто «Рено Дастер», на якому їздить і понині.

- Новому директору ТОВ НВФ «Урожай» Олександрові Воскобойніку ми вдячні, що на цілих 25 відсотків підняв усім зарплати, - каже Микола Володимирович. – Сьогодні жодна агрофірма, навіть досить розвинута, не платить стільки своїм механізаторам.

Марусич не приховує, що в свої 62 роки має велике щастя працювати в такій престижній компанії, як ТОВ «НВФ «Урожай». Взагалі, він щаслива людина, каже. Як тут не згадати слова засновника і керівника МХП Юрія Косюка, що у нього працюють тільки щасливі люди? Так, дійсно, щасливі, бо займаються роботою, до якої лежить душа, і отримують за це гідний заробіток.

Читайте також:
Козацькі розваги і козацька каша
У Сухій Калигірці відкрито дитсадок
У БРЦПО відзначили День працівників освіти
Дорога без господаря
Медики в Катеринополі заговорили «про це» відкрито
Театр пісні «Джерела», вироби місцевих умільців та три види вареників від БРЦПО
«Після 40 днів від втрати єдиного синочка в його світлу пам‘ять хочу творити добро!!!» -
Класи нового корпусу БРЦПО розписує художниця
Підмога домашній живності: агрофірма
«Любисток» виступив на фестивалі української пісні в Маріуполі