Світова екологія, забруднення навколишнього середовища і парниковий ефект підштовхують суспільство до використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Уряди багатьох країн світу дають чіткі сигнали щодо розвитку «зеленої енергетики».

Мова йде про «зелений» тариф – це коли держава платить вам за те, що вироблена електроенергія від сонячних батарей йтиме іншим споживачам Містечка. Яка роль учасників даного ринку, які інтереси вони зачіпають і які утворюються відносини – все по порядку, поїхали.

Фінансування ВДЕ прийшло до нас із країн заходу і там вже аналітики планували, скільки коштів давати інвесторам для розвитку такої галузі. Інвестором ми будемо вважати звичайного пересічного жителя європейського містечка або ж нашого села, що вирішив придбати сонячні панелі. Тобто необхідно було знайти золоту середину, щоб розвиток «зеленої» галузі гармонійно влився в енергетику країни.

Якщо завищити «зелений» тариф, то інвестори швидко знайдуть кошти, щоб побудувати сонячні електростанції на великих територіях. Чи потрібна буде електроенергія з такою собівартістю, коли треба було планомірно змінювати кон’юнктуру ринку і енергетику? Якщо недофінансувати «зелену» галузь, то розвиток може не відбутись, ніхто не захоче цим займатись.

Тепер щодо цифр. Зараз 1 кВт електроенергії коштує 1,68 грн. (при споживанні більше 100 кВт), а плата за «зеленим» тарифом 15 євроцентів, що трохи більше 4-х гривень. Тобто в 2,5 разів більше за існуючий тариф. Розвиток «зеленої» галузі і відповідне фінансування в нашій країні заклали до 2030 року.

При діючих цінах на сонячні панелі та обладнання з роботою на їх встановлення необхідно стільки коштів, що перші прибутки будуть лише через років 5-8. Це залежить в основному від територіального розміщення в бік півдня, а також від розміру СЕС. Чим більше сонячних панелей, тим більше можна отримати електроенергії. А якщо власне споживання буде забирати такі прибутки, то в апріорі взагалі краще не споживати таку електроенергію для себе.

Так от, якщо в 2020 році ви вирішите встановити сонячні панелі з рахуванням будівництва та всіх дозвільних документів пройде ще півроку буде 2021 рік. Матимете років 7 на відшкодування інвестицій і залишиться 2 роки, щоб отримати чисті прибутки. Добре пощастило тим інвесторам, хто побудував СЕСи 2 роки тому. За даними Укренерго встановлена потужність відновлювальних джерел енергії за 2018 – 2020 роки свідчить про стрімкий її приріст. Це при тому, що літо 2020 року ще не настало і дані на графіку видно станом на 31.03 2020року.

Отже, чи варто спішити сісти в останній вагон швидкісного експресу? Можливо, але варто ще раз зважити всі ризики. Через проблеми з виконанням бюджету коштів на відшкодування такої швидкоростучої галузі можуть не знайти.

В минулому році була спроба відкинути інвесторів, що встановили СЕС на земній поверхні, а не на житлових будинках. Зараз вже існують чутки, що зелений тариф хочуть зменшити з 15 євроцентів до 10-ти (в Євросоюзі 4-8 євроцентів) з додатковим фінансуванням після 2030 року. Звичайно, що при зміні правил гри справи будуть йти до наших, а потім європейських судів.

Щоб відшкодовувати такі великі суми потрібно буде шукати додаткові кошти в бюджеті, а ніхто не прогнозував такого стрімкого розвитку «зеленої» галузі. В минулому році було виплачено 27 млрд. гривень, а в цьому необхідно близько 50-ти. Доведеться перекладати все на плечі платників податків, а вірніше платників комунальних послуг через збільшення тарифів. До 2050 року планується довести долю ВДЕ в енергетичній галузі до 70%, зараз маємо близько 10%.